Категорія: Ф

  • фризи

    1. Етнічна група германського походження, корінне населення Фризії — історичної області на узбережжі Північного моря, що охоплює частини території сучасних Нідерландів, Німеччини та Данії.

    2. Представники цієї етнічної групи; фризи як народ.

    3. (у множині, зазвичай з великої літери) Загальна назва західногерманських племен, що мешкали в період раннього середньовічча на узбережжі Північного моря від річки Рейн до Ютландії.

  • фризієр

    1. (історичне) Перука́р, циру́льник у Західній Європі, особливо у Франції XVII–XVIII століть, який займався виготовленням та укладкою перук, а також надавав медичні послуги (наприклад, робив кровопускання).

    2. (сучасне, рідковживане) Власна назва салону перукарських послуг, що походить від історичного значення слова.

  • фризовий

    1. Стосовний до фризів, що стосується фризів — західногерманського народу, що проживає переважно в Нідерландах та Німеччині, а також їхньої мови, культури чи історії.

    2. Стосовний до фризів, що стосується фризів — породи великої рогатої худоби молочного напряму, виведеної у Фрисландії.

    3. Стосовний до фриза (архітектурного елемента), що стосується фриза — середньої частини антаблемента, розташованої між архітравом і карнизом, часто прикрашеної живописом, ліпниною або скульптурою.

    4. Стосовний до фриза (горизонтальної смуги), що стосується фриза — декоративної композиції у вигляді горизонтальної смуги (наприклад, орнаментальної, скульптурної), що прикрашає верхню частину стіни, предмети меблів тощо.

  • фронтер

    1. Учасник або прихильник українського добровольчого формування «Фронтер», створеного для захисту України під час російської збройної агресії.

    2. У переносному значенні — людина, яка активно та самовіддано бореться за певну ідею або ціль на передовій (у соціальному, культурному, технологічному тощо сенсі), нерідко долаючи значні труднощі.

  • фталіл

    Фталіл — одновалентний залишок фталевої кислоти, що утворюється при видаленні гідроксильної групи з її карбоксилу; має формулу -CO-C₆H₄-CO-.

  • фторовуглеводень

    Фторовуглеводень — загальна назва органічних сполук, похідних вуглеводнів, в яких один або кілька атомів водню заміщені на атоми фтору; фторорганічна сполука.

    Фторовуглеводень — технічна назва газу фтороводню (HF), що використовується в промисловості, особливо при отриманні фреонів.

  • фуга

    1. Музична форма поліфонічного складу, в якій одна або кілька тем (мелодій) послідовно проводяться у різних голосах, утворюючи складну контрапунктичну розробку.

    2. Глибокий шов, щілина або стик між суміжними частинами, елементами конструкції (наприклад, між плитами, панелями, кам’яними блоками), який часто заповнюється герметиком або спеціальним розчином.

    3. Спеціальний верстат для вирізання пазів, шпунтів, гребенів або для обробки кромок у деревині та інших матеріалах.

    4. У техніці — короткочасний вихід робочого тіла (наприклад, води, пари) через щілину або зазор у результаті підвищеного тиску.

  • фундуковий

    1. Прикметник до слова фундук; властивий фундуку, що стосується фундука.

    2. Приготовлений з фундука, що містить фундук або має його смак (про кондитерські вироби, напої тощо).

    3. Має колір ядра фундука; світло-коричневий із золотистим відтінком.

  • фуран

    1. Органічна сполука з гетероциклічним п’ятичленним кільцем, що містить один атом кисню; безбарвна легкокипляча рідина з характерним запахом, використовується як розчинник та сировина в органічному синтезі.

    2. Рідкісна українська прізвищна форма, що походить від особового імені Фуран (можливо, варіант імені Хома чи Фома).

  • фурнітурниця

    Фурнітурниця — жінка, яка працює на виробництві або в торгівлі фурнітурою (дрібними металевими виробами для меблів, одягу, взуття тощо).

    Фурнітурниця — жінка, яка займається розфасуванням, пакуванням або продажем фурнітури.