фуга

[fuɦɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Музична форма поліфонічного складу, в якій одна або кілька тем (мелодій) послідовно проводяться у різних голосах, утворюючи складну контрапунктичну розробку.

  2. Глибокий шов, щілина або стик між суміжними частинами, елементами конструкції (наприклад, між плитами, панелями, кам’яними блоками), який часто заповнюється герметиком або спеціальним розчином.

  3. Спеціальний верстат для вирізання пазів, шпунтів, гребенів або для обробки кромок у деревині та інших матеріалах.

  4. У техніці — короткочасний вихід робочого тіла (наприклад, води, пари) через щілину або зазор у результаті підвищеного тиску.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фуга, р. фуги, д. фузі, з. фугу, о. фугою, м. фузі, к. фуго

Більше записів