Категорія: Ф

  • френологія

    Френологія — псевдонаукова теорія XIX століття, що стверджувала про існування прямого зв’язку між психічними якостями людини та формою її черепа, згідно з якою розвиток окремих ділянок мозку впливає на рельєф черепної коробки.

    Френологія — історична дисципліна в рамках історії психології та медицини, що вивчає вчення про локалізацію розумових здібностей і моральних якостей у певних зонах мозку та їх діагностику за опуклостями черепа.

  • френонім

    Френонім — власна назва, що використовується для іменування об’єкта (наприклад, торгової марки, продукту, компанії) з метою створення враження близькості, дружніх стосунків або неформального спілкування з клієнтом або споживачем.

    Френонім — слово або словосполучення, що імітує звертання до друга (на кшталт “друже”, “брате”), яке вживається в рекламі, маркетингу або комунікаціях бренду для формування емоційного зв’язку та позитивного сприйняття.

  • френч

    1. Стиль маникюру, при якому нігтьова пластина фарбується в природний відтінок, а вільний край нігтя (або лише його кінчик) виділяється білим або іншим контрастним кольором, часто у формі посмішки.

    2. Коротка назва французького президента (франц. le président) у неформальному контексті або жаргоні.

    3. Рідкісне скорочене позначення французького бульдога як породи собак.

  • френчик

    1. Розмовна назва французького бульдога — породи декоративних собак невеликого розміру з великими стоячими вухами, короткою мордою та міцною статурою.

    2. Розмовна назва французького багета — довгої та тонкої хлібини з хрусткою скоринкою та м’яким м’якушем.

    3. (переносно, жартівливо) Про людину, яка демонструє прихильність до французької культури, мови або манери поведінки.

  • френч-прес

    френч-прес — кухонний прилад для приготування кави або чаю, що складається зі скляної або металевої колби з поршнем-фільтром, який відокремлює заварку від напою після настоювання.

  • фригідний

    1. Який стосується Фригії, стародавньої області в Малій Азії, або її мешканців.

    2. У переносному значенні: холодний, байдужий, нездатний до сильних почуттів, пристрасті (переважно про жінку).

  • фригідність

    1. Фізіологічна або психологічна нездатність жінки досягати оргазму або відчувати сексуальне бажання.

    2. (Переносне значення) Емоційна холодність, байдужість, відчуженість у стосунках з іншими людьми; нездатність до глибоких почуттів.

  • фригієць

    1. Представник стародавнього народу, що мешкав у Фригії (Мала Азія) та створив однойменну державу, яка існувала з XII до VI ст. до н.е.

    2. Мешканець або уродженець історичної області Фригія.

  • фригійка

    1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе у Фригії — історичній області в Малій Азії; представниця стародавнього народу фригійців.

    2. Представниця фригійської рабинів у Стародавньому Римі, які зазвичай були вихованими та освіченими, часто виконували обов’язки служниць, гувернанток або наложниць.

    3. Заст. Жінка легковажної поведінки, повія (вживалося як образливе порівняння з рабинями-фригійками, що часто були куртизанками).

  • фригійський

    1. Стосовний до Фригії, стародавньої області в Малої Азії, або до її мешканців.

    2. Пов’язаний з музичними ладами, ритмами або мелодіями, характерними для античної музики, за назвою фригійського ладу.

    3. Стосовний до фригійки, конічного головного убору з верхівкою, нахиленою вперед, який був поширений у Стародавній Греції та Римі та став символом свободи.