Словник Української
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.
2. Розмовне скорочення від “фрейдистський” або “фрейдизм“, що вказує на поняття, пов’язані з психоаналітичною теорією Зигмунда Фрейда (наприклад, “фрейдова помилка” замість “фрейдистська помилка” — оговорка за Фрейдом).
1. Психологічна та психотерапевтична теорія, заснована Зигмундом Фрейдом, що розглядає несвідомі психічні процеси, особливо сексуальні та агресивні інстинкти, як основну причину розвитку особистості та невротичних розладів.
2. Філософсько-культурологічна концепція, що застосовує ідеї психоаналізу Фрейда для інтерпретації явищ культури, мистецтва, релігії та соціального життя.
3. У розмовній мові — іронічне або несхвальне позначення тенденції надмірно пояснювати будь-які вчинки або явища прихованими, здебільшого сексуальними, мотивами.
1. Послідовник психоаналітичної теорії та методів лікування, розроблених австрійським лікарем та психологом Зигмундом Фрейдом.
2. Той, хто схильний тлумачити явища, вчинки чи творчість через призму психоаналізу, зокрема надаючи надмірного значення прихованим сексуальним мотивам та підсвідомим бажанням.
Інтелектуальна течія, що виникла у 1920-х роках, головним чином у німецькомовному середовищі, яка намагалася синтезувати психоаналітичні теорії Зигмунда Фрейда (особливо концепції несвідомого, лібідо та витіснення) з економічним і соціальним аналізом Карла Маркса для пояснення формування особистості, родини, ідеології та суспільних структур у капіталістичному суспільстві.
Сукупність ідей представників цієї течії (таких як Вільгельм Райх, Еріх Фромм, Герберт Маркузе на ранньому етапі), які вважали, що психоаналіз може доповнити марксизм аналізом психічних механізмів, через які панівна ідеологія закріплюється в свідомості індивіда, перешкоджаючи революційній свідомості.
1. (в німецькомовних країнах) звертання або форма ввічливого називання незаміжньої жінки, аналогічна українським “панна”, “пані”; також — посада незаміжньої домашньої виховательки, гувернантки, часто іноземки.
2. (переносно, істор.) Назва популярного танцю (фокстроту) та музичної мелодії, що були поширені в Європі на початку XX століття.
1. Придворне звання незаміжньої жінки у вищих аристократичних колах, почесна посада при царському, королівському або імператорському дворі, що передбачала виконання певних обов’язків і супровід особи монарха або членів його родини.
2. Особа, яка мала це звання; придворна дама, що перебувала в штаті імператриці, цариці або великої княгині.
1. У комп’ютерній техніці та вебдизайні — окрема, незалежна частина вебсторінки або вікна програми, яка може містити власний документ і завантажуватися окремо від інших частин.
2. У соціології, психології та когнітивній лінгвістиці — структура знань, ментальна модель або шаблон сприйняття, що організовує уявлення про ситуацію, об’єкт чи поняття, впливаючи на їх інтерпретацію.
3. У кінематографії та анімації — окремий кадр, неподвижне зображення на кіноплівці, відеострічці чи в цифровому запису.
4. У техніці та будівництві — жорстка каркасна конструкція (рама), що є основою для кріплення інших елементів механізму, будівлі, вікна тощо.
1. (комп’ютерна графіка, відеотехніка) Апаратний пристрій або програмне забезпечення, призначене для захоплення окремих кадрів (фреймів) з відеопотоку (наприклад, з відеокамери, телевізійного сигналу або файлу) та перетворення їх на статичні цифрові зображення для подальшого аналізу, обробки чи зберігання.
2. (комп’ютерна безпека, жаргонне) Шкідливе програмне забезпечення або техніка, що таємно захоплює зображення з екрана комп’ютера користувача (часто через певні інтервали часу або при виконанні певних дій) з метою викрадення конфіденційної інформації.
1. Конкретний представник або реалізація абстрактної структури даних (фрейму), що містить фактичні значення атрибутів для певного об’єкта чи ситуації в комп’ютерних науках, зокрема в обробці знань, штучному інтелекті та програмуванні.
2. Окремий заповнений шаблон (екземпляр), створений на основі узагальненої моделі (фрейму), що використовується для представлення конкретної сутності, події чи явища в рамках фреймової моделі знань.