Словник Української
1. Прямолінійний, спрямований уперед, без відхилень убік (про рух, удар тощо).
2. Здійснюваний одночасно по всьому фронту, по всій лінії або стосовно всіх учасників (про дії, заходи).
3. Який розташований або орієнтований на лицьову, фасадну сторону; лобовий.
4. У переносному значенні: відвертий, безпосередній, відкритий (про спілкування, обговорення).
1. Властивість, що характеризує орієнтацію, розташування або спрямованість чого-небудь у бік фронту, передньої сторони або по відношенню до обличчя, лицьової поверхні.
2. У педагогіці — організація навчальної роботи, при якій учитель працює одночасно з усією класною групою (колективом), даючи однакові завдання та керуючи діяльністю всіх учнів.
3. У переносному значенні — пряме, відкрите зіткнення, протистояння або конфлікт, що не приховується і ведеться на повну силу.
1. У напрямку, перпендикулярному до фронту (лінії розташування військ, бойових порядків); у лоб, з фронту.
2. У напрямку, паралельному до фронту (лінії розташування військ, бойових порядків); уздовж фронту.
3. Перен. Одночасно та повсюдно, охоплюючи всіх або все; загально, масово.
4. У педагогіці: про форму організації навчальної діяльності, коли вчитель працює з усім колективом учнів одночасно, даючи однакові завдання.
1. Обробляти поверхню металу, дерева, пластмаси тощо за допомогою фрези, знімаючи шар матеріалу для надання деталі потрібної форми, розмірів або шорсткості.
2. Виконувати різні операції (розточування, нарізування зубців, фасонне обточування, розпилювання тощо) на фрезерному верстаті.
3. Розпушувати, обробляти ґрунт спеціальною сільськогосподарською машиною (фрезою).
1. Піддаватися обробці фрезеруванням, оброблятися фрезою (про матеріали, деталі тощо).
2. Бути призначеним для фрезерування, піддаватися такий обробці (про поверхні, елементи конструкцій).
1. Техн. Такий, що оброблений фрезеруванням; підданий фрезуванню.
2. Техн. Отриманий, виготовлений за допомогою фрезування.
1. Прикметник, що стосується фрезування — обробки матеріалів (металу, дерева, пластмаси тощо) різанням за допомогою фрези; призначений для цього процесу.
2. Такий, що має відношення до фрези (ріжучого інструмента) або обладнання для фрезування.
1. Технологічна операція обробки матеріалів (металу, дерева, пластмаси тощо) різанням за допомогою фрези — ріжучого інструмента з декількома зубцями, що обертається; фрезерування.
2. Процес виїмки гірських порід, ґрунту або інших матеріалів за допомогою фрезерного робочого органу (наприклад, у будівництві або гірничій справі).
1. Обробляти поверхню металу, дерева, пластмаси тощо за допомогою фрези, знімаючи шар матеріалу для надання деталі потрібної форми, розмірів або шорсткості.
2. Обробляти ґрунт, дорожнє покриття або інші поверхні спеціальним робочим органом (фрезою) для їх розпушування, подрібнення, вирівнювання або профілювання.
3. Виконувати механічну обробку матеріалу на фрезерному верстаті.
1. (техн.) Піддаватися обробці фрезеруванням, оброблятися фрезою (про матеріали, деталі).
2. (розм.) Рухатися, маневрувати серед перешкод, об’їжджаючи їх (часто про транспорт).