Словник Української
1. Історична політична течія у Франції середини XVII століття, що виступала проти абсолютизму королівської влади та політики кардинала Мазаріні; сама ця боротьба, громадянська війна (1648–1653 рр.).
2. Переносно: опозиція, непокора, виступ проти існуючої влади, керівництва або загальноприйнятих норм, що часто має характер відкритого вияву незгоди, критики, але без реальної сили для серйозної боротьби.
3. Застаріле: самовільна, свавільна поведінка; бунтівливість, упертість.
1. У Франції XVII століття — учасник політичної опозиції (Фронди), що виступав проти абсолютизму королівської влади.
2. Переносно: людина, яка схильна до незгоди, опозиційності, критиканства; той, хто безпідставно чи з примхи супротивиться чомусь, виступає проти загальноприйнятих норм.
1. Жінка, яка відкрито виражає незгоду з існуючим порядком, владою або панівними поглядами; опозиціонерка, бунтарка.
2. (Іст.) У Франції XVII століття — учасниця аристократичного руху (Фронди), що виступала проти абсолютизму королівської влади.
3. (Перен.) Жінка, яка схильна до безпідставної критики, суперечок або дріб’язкового опору; негативістка.
1. Історична політична течія у Франції середини XVII століття, що виражалася в опозиції до абсолютизму королівської влади, зокрема за часів кардинала Мазаріні, та об’єднувала представників знаті, парламенту та інших верств, незадоволених централізацією держави.
2. Переносно — публічне вираження незгоди, принципова опозиційність, критиканство або вперта суперечливість щодо панівної влади, ідей чи авторитетів, часто з відтінком марноти та позерства.
1. Стосовний до фрондерів (у Франції XVII ст. — учасників руху знаті проти абсолютизму), властивий їм.
2. Перен. Такий, що виражає незгоду, опозиційність, критичне ставлення до влади, існуючих порядків; опозиційний.
1. Історичний термін, що позначає участь у Фронді — масовому повстанні (1648–1653 рр.) проти королівської влади у Франції, спричиненому фінансовою кризою, зростанням податків та прагненням аристократії зберегти свої привілеї.
2. Переносно — відкрите або приховане вираження незгоди, опору, непокори владі, керівництву, панівним порядкам чи авторитетам; бунтарство, опозиційність.
1. Відкрито виступати проти влади, керівництва чи існуючого порядку; проявляти непокору, опозиційні настрої.
2. (За істор.) Брати участь у Фронді — антиабсолютистському рухові у Франції середини XVII століття.
1. Відкрито виявляти незгоду, опір або непокору щодо влади, керівництва чи панівних порядків; поводитися як фрондер.
2. (Переносно) Демонстративно чи іронічно висловлювати несхвалення, критикувати щось загальновизнане або авторитетне.
1. Сторона будівлі, об’єкта або формування, звернена вперед, у бік головного напрямку, лицьова сторона; фасад.
2. Військове формування оперативно-стратегічного рівня, що об’єднує об’єднання, з’єднання та частини різних видів збройних сил для ведення бойових дій на певному напрямку чи театрі воєнних дій.
3. Лінія розташування, зіткнення або район бойових дій збройних сил противників під час війни.
4. Об’єднання громадських, політичних сил для спільних дій у боротьбі за певні цілі.
5. Місце зіткнення, сутички, боротьби в якій-небудь сфері діяльності.
6. У метеорології — поверхня розділу, перехідна зона між двома різними повітряними масами в атмосфері.
7. У поліграфії — комплект шрифту одного рисунка і накреслення, але різних розмірів.
1. В архітектурі: декоративна панель, плита або різьблена вставка на фасаді меблів (переважно скринь, шаф, комодів), що закриває передню частину конструкції.
2. В церковному вжитку: декоративна покривна тканина (передпокровець), якою прикрашають передню стінку вівтаря або престолу.
3. У техніці: передня панель, лицьова частина або облицювання приладу, механізму, шафи управління тощо.