Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ф

  • фузея

    1. Старовинна рушниця з ґнотовим замком, яку використовували у XVI–XVIII століттях; довга й важка вогнепальна зброя, що заряджалася з дула.

    2. Назва зорі Бета Кита в сузір’ї Кита.

  • фузилер

    1. Солдат піхотних частин у французькій армії XVII–XIX століть, озброєний спочатку кремінною рушницею (фузією), а згодом — гвинтівкою.

    2. У деяких європейських арміях (наприклад, прусській, британській) — найменування військовослужбовця окремих піхотних полків, що збереглося як традиційна почесна назва.

  • фузилерний

    1. Стосовний до фузилерів (піхотинців, озброєних фузеями), що стосується фузилерів.

    2. Призначений для фузилерів, властивий фузилерам.

  • фузиформний

    1. (про форму предмета) Подібний до веретена; звужений з обох кінців і розширений посередині.

    2. (біол., мед.) Про м’язові волокна, клітини, бактерії тощо: що має видовжену, веретеноподібну форму.

  • фузійний

    1. (лінгв.) Такий, що стосується фузії (злиття) або заснований на ній; що характеризується злиттям морфем у слові зі зміною їхніх меж та внутрішньої форми, наприклад, про флективні мови.

    2. (фіз., техн.) Пов’язаний з реакцією ядерного синтезу (злиття ядер легких елементів); термоядерний.

  • фузіометр

    Фузіометр — прилад для вимірювання кутів косоокості (страбізму) та визначення фузійних резервів очей у медичній офтальмології.

    Фузіометр — оптичний пристрій або складова частина офтальмологічного обладнання (наприклад, синоптофора), що дозволяє досліджувати бінокулярний зір і здатність мозку об’єднувати зображення від двох очей в єдиний образ.

  • фузіонізм

    1. (в лінгвістиці) Тип мови, в якому граматичні значення виражаються за допомогою флексій (закінчень), що часто зливають у собі кілька значень одночасно; синтетичний лад.

    2. (в політиці) Концепція або практика об’єднання різних політичних партій, рухів чи груп для досягнення спільної мети, часто на основі компромісів.

    3. (в мистецтві) Художня течія або метод, що ґрунтується на синтезі, злитті різних стилів, напрямів або технік.

  • фузія

    1. (в економіці) Злиття, об’єднання кількох підприємств або компаній в єдину організаційну структуру.

    2. (в біології) Процес злиття клітин, їх ядер або внутрішньоклітинних структур в одну.

    3. (в фізиці) Ядерна реакція синтезу, при якій легкі атомні ядра об’єднуються в більш важкі з виділенням великої кількості енергії.

    4. (в мистецтві та культурі) Стилістичний прийом або напрям, заснований на творчому поєднанні, злитті різних елементів, жанрів, традицій.

  • фузоспірильоз

    Фузоспірильоз — інфекційне захворювання, спричинене симбіозом збудників роду Fusobacterium та Borrelia, що характеризується гнійно-некротичним ураженням слизових оболонок, переважно ротової порожнини і мигдаликів, з утворенням сірих плівок, виразок та неприємним запахом.

  • фузуліна

    1. Викопний одноклітинний організм ряду форамініфер, що існував у кам’яновугільному та пермському періодах; мав черепашкоподібну, видовжену, спірально закручену раковину, яка широко використовується в стратиграфії для вікового розчленування осадових порід.

    2. Рід викопних форамініфер з родини Fusulinidae, типовим представником якого є Fusulina.