Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ф

  • фудригарня

    Фудригарня — власна назва української мережі кав’ярень-пекарень, що спеціалізується на продажі свіжої випічки, десертів, сендвічів та кавових напоїв.

  • фудулитися

    1. (розм.) Докладати надмірних зусиль, марно намагатися щось зробити, копотіти, морочитися з чимось.

    2. (розм.) Поводитися незграбно, плутатися під ногами, заважати.

    3. (рідк.) Хвилюватися, метушитися через дрібниці.

  • фудулія

    Фудулія — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна назва району — Білгород-Дністровський).

    Фудулія — історична назва села Підгірне (до 1945 року), що належить до Маразліївської сільської громади в межах того ж району Одеської області.

  • фудульний

    1. Стосовний до Фудула, пов’язаний з ним (від назви персонажа Фудул із п’єси Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля”).

    2. У переносному значенні: такий, що скаржиться на уявні хвороби, хворобливо мнительний; іпохондрик.

  • фудульність

    Фудульність — властивість за значенням прикметника «фудульний»; старанність, ретельність, акуратність у виконанні чого-небудь, часто з відтінком педантичності або надмірної дріб’язковості.

  • фудульно

    1. (від власної назви «Фудун») у манері, характері або стилі, властивому Фудуну — одному з головних персонажів серії відеоігор «League of Legends», що виражається в його поведінці, зовнішності або типовій тактиці гри.

    2. (переносно, неол.) про дію, вчинок або стан, що викликає почуття роздратування, приниження або безпорадності, аналогічні тим, які відчуває суперник при зіткненні з персонажем Фудуном у грі.

  • фуете

    1. Термін у класичному балеті, що позначає швидке обертання навколо власної осі на одній нозі, при цьому друга нога робить різкі кидки (розмахи) у різні бії, зокрема характерний рух у бік і на висоту.

    2. Власна назва відомого балетного па (руху), яке є одним з найскладніших і найефектніших елементів техніки класичного танцю, що виконується, як правило, жіночою партією.

  • фужер

    1. Високий келих на тонкій ніжці для шампанського, вина або інших напоїв, що зазвичай має витончену форму.

    2. Рідкісна назва певного виду граненого скла або кришталю, з якого виготовляють такі келихи.

    3. У переносному значенні — кількість напою, що міститься в такому келиху.

  • фужерний

    1. Прикметник до слова “фужер”: призначений для фужерів, властивий фужерам, що стосується фужерів.

    2. Виготовлений з кришталю, що за своїми властивостями (чистоті, дзвінкості, блиску) нагадує кришталь з французького міста Фужер (фр. Fougères), де традиційно виробляли високоякісне скло; кришталевий.

  • фуза

    1. (географія) Назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.

    2. (історичний термін) Назва села в Україні, що існувало до середини XX століття на території сучасної Волинської області.