форма

1. Зовнішні обриси, контури предмета; зовнішній вигляд, будова чого-небудь.

2. Вид, різновид чого-небудь, що існує в певних умовах, обставинах або виражає певний зміст.

3. Пристрій, пристосування, якому надають потрібних обрисів, розмірів; модель для виготовлення предметів.

4. Установлений зразок чого-небудь (документів, одягу тощо).

5. У граматиці: морфологічна модифікація слова, що виражає його граматичне значення.

6. У філософії: сукупність зв’язків і відношень елементів певного вмісту, що визначає його сутність і відмінність від іншого.

7. У мистецтві: художня структура, система засобів і прийомів для втілення змісту твору.

8. Стан, готовність (про спортсмена, колектив).

9. Однорідний за кольором і кроєм спеціальний одяг (військовий, службовий, для учнів тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |