1. Властивий фуляру, що стосується фуляру (тканини).
2. Зроблений з фуляру (легкої шовкової тканини).
Словник Української Мови
Фуляртин — власна назва, що позначає персонажа з роману “Золоте теля” Іллі Ільфа та Євгена Петрова, одного з членів підпільної контори “Рога і копита”, фіктивного інженера, який фігурує у фальшивих документах.
Фуляртин — у переносному значенні, іронічна назва людини, що є вигаданою, неіснуючою особою, фіктивною особою, яка існує лише на папері.
1. Органічна сполука, сіль або естер фумарової кислоти, що застосовується в харчовій промисловості (як регулятор кислотності), фармакології та біохімії.
2. У фармакології — лікарська форма або активна речовина на основі солей фумарової кислоти (наприклад, фумарат заліза), що використовується для лікування дефіциту заліза або деяких захворювань шкіри.
Фумаратгідратаза — фермент класу ліаз, який каталізує оборотну реакцію гідратації фумарату до малату в циклі трикарбонових кислот та інших метаболічних шляхах.
Фумарола — струмінь гарячих газів (переважно водяної пари, а також сірководню, вуглекислого газу та інших речовин), що виділяється з тріщин або каналів у кратерах, на схилах або біля підніжжя вулканів.
1. Стосунковий до фумарол (вулканічних газових струменів), властивий їм або пов’язаний з ними.
2. Утворений дією фумарол, характерний для місцевостей, де вони діють (про породи, мінерали, ландшафти).
1. Стосуючись фумарол, властивий фумаролам, пов’язаний з ними.
2. Утворений дією фумарол, що містить продукти їхньої діяльності (про мінерали, відкладення тощо).