Словник Української
Міждисциплінарна наука на стику етнології, психології та лінгвістики, що вивчає взаємозв’язок мови, мислення та національно-культурних особливостей певного етносу, зокрема вплив психіки та менталітету народу на його мову і навпаки.
Напрям психолінгвістики, що досліджує національно-культурну специфіку мовленнєвої діяльності, мовленнєвої поведінки та мовної свідомості представників різних етносів.
Галузь психології, що вивчає особливості психіки, свідомості, характеру, емоційно-вольових якостей та моделей поведінки різних народів (етносів), зумовлені їхньою культурою, історією та соціальним середовищем.
Наукова дисципліна на стику етнології (етнографії), культурології та психології, яка досліджує національний характер, етнічну свідомість, менталітет, а також психологічні аспекти міжетнічних відносин.
1. Стосуючийся етнопсихології — науки, що вивчає психічні особливості, ментальні риси, світогляд та поведінкові моделі різних народів, етнічних груп.
2. Пов’язаний із психологічними аспектами етнічної приналежності, що стосується національно-психологічних характеристик, відмінностей у мисленні, емоційному реагуванні чи ціннісних орієнтаціях, обумовлених культурною та етнічною ідентичністю.
Фахівець у галузі етнопсихології, який вивчає психологічні особливості, ментальність, світогляд та поведінкові моделі різних народів, етнічних груп і культур.
Галузь політичної науки, що вивчає взаємозв’язок між етнічністю, нацією та політикою, зокрема вплив етнічного фактора на політичні процеси, інститути, конфлікти та державне будівництво.
1. Пов’язаний із взаємодією етнічних спільнот та національної політики, що стосується політичних аспектів існування, розвитку та взаємин різних народів і етнічних груп у межах держави чи регіону.
2. Стосований до політичних рухів, ідеологій чи організацій, що базуються на етнічній ідентичності та відстоюють політичні інтереси певного народу.
3. Характерний для політики, що формується під впливом етнічних факторів, або для політичних процесів, у яких етнічна приналежність є ключовим чинником.
Етноплюралізм — соціально-політична концепція, що визнає та захищає культурну, мовну та ідентифікаційну різноманітність різних етнічних спільнот у межах однієї держави чи регіону, спрямована на мирне співіснування та взаємодію між ними.
Етноплюралізм — стан суспільства, для якого характерна наявність та активна участь у суспільному житті різних етнічних груп, що зберігають свої відмінні риси, при відсутності домінування однієї з них.
Галузь педагогічної науки, що вивчає закономірності та особливості народного (традиційного) виховання в конкретному етносі, його цінності, ідеали, методи та засоби передачі досвіду між поколіннями.
Практична система виховання, заснована на ідеях, традиціях, культурі, моральних нормах та педагогічному досвіді певного народу, спрямована на формування особистості в руслі національної свідомості.
1. Сукупність назв народів, племен, народностей, націй та інших етнічних спільнот (етнонімів) у певній мові або групі мов.
2. Розділ ономастики, що вивчає походження, розвиток, функціонування та поширення етнонімів.
1. Стосунний до етнонімів, тобто назв народів, племен, народностей, націй та інших етнічних спільнот.
2. Пов’язаний з вивченням, утворенням або вживанням етнонімів.