Категорія: Д

  • датоліт

    Дато́літ — мінерал класу силікатів, боросилікат кальцію, що кристалізується в моноклінній сингонії; безбарвний, білий або сіруватий, зустрічається у скарнах.

  • даток

    1. (застаріле) Додаток, прибудова до основної споруди, часто бічна частина будівлі.

    2. (переносне значення, застаріле) Додаткова частина, доповнення до чогось; приріст, надбавка.

    3. (діалектне) Частка, внесок у спільну справу; пожертва.

  • дато-вексель

    Дато-вексель — це переказний вексель (тратта), на якому зазначено точну календарну дату платежу, тобто конкретний день, місяць і рік, коли векселедержатель має отримати вказану суму грошей.

  • дато

    Дато — власна назва міжнародної мережі автоматизованих систем розрахунків за цінними паперами, що діє в багатьох країнах світу; найбільша міжнародна організація депозитаріїв, розрахункових та клірингових установ.

    Дато — власна назва компанії, що надає послуги з обробки та зберігання інформації про операції з цінними паперами, ведення реєстрів власників цінних паперів та забезпечення розрахунків за ними.

  • датка

    1. (діал.) Додаткова кількість чогось, що дається понад установлену міру, додаток, придача.

    2. (діал.) Те саме, що данина — податок, плата, внесок.

    3. (діал., перен.) Доля, призначення, талант, здібність, дарунок.

  • датизм

    1. Філософсько-релігійне вчення, що виникло в Китаї в 6-5 ст. до н.е., основоположником якого вважається Лао-цзи; даосизм.

    2. Рідко вживана назва для системи філософських поглядів, заснованих на вченні про Дао як всезагальному законі буття.

  • датив

    Відмінок, який відповідає на питання (кому? чому?), виражає непрямий об’єкт дії, адресата або призначення.

    Форма цього відмінка в парадигмі відмінювання іменника, займенника, прикметника або числівника.

  • дати

    1. (історичне) У Київській Русі та деяких інших слов’янських державах — титул правителя, князя, володаря; також особа, що носить цей титул.

    2. (історичне) У деяких тюркомовних народів — титул вождя, правителя; особа, що носить цей титул.

    3. (переносне значення, розмовне) Про того, хто поводиться владно, наказуючи або розпоряджаючись; володар, господар (у певній ситуації).

  • датацентр

    1. Спеціалізоване приміщення або комплекс приміщень, обладнаних для розміщення, обслуговування та ефективної роботи серверного та мережевого обладнання, що забезпечує зберігання, обробку та передачу великих обсягів даних, з постійним електроживленням, контролем клімату, системами безпеки та пожежогасіння.

    2. Організація або підрозділ, що надає послуги розміщення (хостингу) обладнання клієнтів або віртуальних серверів у такому спеціалізованому приміщенні.

  • дататор

    Дататор — власна назва програмного забезпечення для автоматизованого датування документів, що використовується в системах електронного документообігу.

    Дататор — власна назва технічного пристрою (штемпелювального апарата), призначеного для механічного нанесення поточної дати на паперові документи.