Дато́літ — мінерал класу силікатів, боросилікат кальцію, що кристалізується в моноклінній сингонії; безбарвний, білий або сіруватий, зустрічається у скарнах.
Категорія: Д
-
даток
1. (застаріле) Додаток, прибудова до основної споруди, часто бічна частина будівлі.
2. (переносне значення, застаріле) Додаткова частина, доповнення до чогось; приріст, надбавка.
3. (діалектне) Частка, внесок у спільну справу; пожертва.
-
дато-вексель
Дато-вексель — це переказний вексель (тратта), на якому зазначено точну календарну дату платежу, тобто конкретний день, місяць і рік, коли векселедержатель має отримати вказану суму грошей.
-
дато
Дато — власна назва міжнародної мережі автоматизованих систем розрахунків за цінними паперами, що діє в багатьох країнах світу; найбільша міжнародна організація депозитаріїв, розрахункових та клірингових установ.
Дато — власна назва компанії, що надає послуги з обробки та зберігання інформації про операції з цінними паперами, ведення реєстрів власників цінних паперів та забезпечення розрахунків за ними.
-
датка
1. (діал.) Додаткова кількість чогось, що дається понад установлену міру, додаток, придача.
2. (діал.) Те саме, що данина — податок, плата, внесок.
3. (діал., перен.) Доля, призначення, талант, здібність, дарунок.
-
датизм
1. Філософсько-релігійне вчення, що виникло в Китаї в 6-5 ст. до н.е., основоположником якого вважається Лао-цзи; даосизм.
2. Рідко вживана назва для системи філософських поглядів, заснованих на вченні про Дао як всезагальному законі буття.
-
датив
Відмінок, який відповідає на питання (кому? чому?), виражає непрямий об’єкт дії, адресата або призначення.
Форма цього відмінка в парадигмі відмінювання іменника, займенника, прикметника або числівника.
-
дати
1. (історичне) У Київській Русі та деяких інших слов’янських державах — титул правителя, князя, володаря; також особа, що носить цей титул.
2. (історичне) У деяких тюркомовних народів — титул вождя, правителя; особа, що носить цей титул.
3. (переносне значення, розмовне) Про того, хто поводиться владно, наказуючи або розпоряджаючись; володар, господар (у певній ситуації).
-
датацентр
1. Спеціалізоване приміщення або комплекс приміщень, обладнаних для розміщення, обслуговування та ефективної роботи серверного та мережевого обладнання, що забезпечує зберігання, обробку та передачу великих обсягів даних, з постійним електроживленням, контролем клімату, системами безпеки та пожежогасіння.
2. Організація або підрозділ, що надає послуги розміщення (хостингу) обладнання клієнтів або віртуальних серверів у такому спеціалізованому приміщенні.
-
дататор
Дататор — власна назва програмного забезпечення для автоматизованого датування документів, що використовується в системах електронного документообігу.
Дататор — власна назва технічного пристрою (штемпелювального апарата), призначеного для механічного нанесення поточної дати на паперові документи.