датка

[dɑtkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Додаткова кількість чогось, що дається понад установлену міру, додаток, придача.

  2. (Історія) –

    (діал.) Те саме, що данина — податок, плата, внесок.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Доля, призначення, талант, здібність, дарунок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. датка, р. датки, д. датці, з. датку, о. даткою, м. датці, к. датко

Більше записів