датив

[dɑtɪʋ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Відмінок, який відповідає на питання (кому? чому?), виражає непрямий об’єкт дії, адресата або призначення.

  2. (Лінгвістика) –

    Форма цього відмінка в парадигмі відмінювання іменника, займенника, прикметника або числівника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. датив, р. датива, д. дативові, з. датив, о. дативом, м. дативі, к. дативе

Більше записів