Категорія: Д

  • дашнак

    1. Скорочена назва Вірменської революційної федерації «Дашнакцутюн» — вірменської націоналістичної політичної партії, заснованої 1890 року в Тбілісі, яка бореться за незалежність та права вірменського народу.

    2. Член або прибічник Вірменської революційної федерації «Дашнакцутюн».

  • дашикі

    Дашикі — власна назва традиційного японського супу з соєвої пасти місо, рибного бульйону даші та різноманітних додатків (наприклад, тофу, водорості вакаме, гриби, зелена цибуля).

    Дашикі — власна назва (калька з японської) для стилю одягу, що являє собою короткий легкий халат або накидку з прямим кроєм та широкими рукавами, традиційний для японської культури.

  • даша

    1. Жіноче особове ім’я, що вживається як власна назва особи; скорочена форма від імені Дарія.

    2. Рідкісне народне позначення подарунку, дарунку (переважно в західних регіонах України).

    3. У будівництві та архітектурі: те саме, що дах — верхня, зазвичай покрита, конструкція будівлі або споруди, що захищає її від атмосферних впливів (діалектне, переважно західні говори).

  • дачовласниця

    Власниця дачі, жінка, якій належить дачна ділянка з будівлею для тимчасового проживання.

  • дачовласник

    Власник дачі — земельної ділянки з житловим або садовим будинком за межами міста, призначеної для тимчасового відпочинку та городництва.

  • дачниця

    1. Жінка, яка має дачу (заміський будинок з ділянкою землі для відпочинку або сезонного проживання) та регулярно там перебуває, особливо влітку.

    2. Жінка, яка займається обробітком земельної ділянки на дачі, городництвом або садівництвом на своїй дачній території.

    3. У розмовній мові — жінка, яка тимчасово проживає на дачі, часто у зв’язку з сезонними роботами або відпочинком.

  • дачник

    1. Власник або орендар дачі (зазвичай садиби за містом), який використовує її для сезонного відпочинку, часто з вирощуванням городніх культур.

    2. Людина, яка влітку мешкає на дачі, переважно міський житель, що тимчасово проживає за містом.

    3. Розм. Людина, яка активно займається городництвом на своїй ділянці (городі, саду), часто без професійних аграрних знань, аби як хобі чи для забезпечення родини овочами та фруктами.

  • дачка

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “датка” у значенні невеликої грошової суми, подарунка або додаткової винагороди, що дається комусь (наприклад, дитині).

    2. (у діалектах, переважно західних) Невелика кількість чогось, що додається до основної частини; добавка, придача.

  • дача

    1. Документ, офіційний акт про надання, передачу чого-небудь у власність, користування або розпорядження; грамота.

    2. (заст.) Подарунок, дар; внесок, пожертва.

    3. (заст.) Призначення, призначеність.

    4. (заст.) Умова, положення, стаття в договорі, угоді.

    5. (заст.) Рішення, вирок, постанова (особливо судова).

  • дацюй

    1. (в китайській музиці) Велика сюїта для ансамблю або оркестру традиційних китайських інструментів, що характеризується монументальністю, розвинутою багатоголосою фактурою та циклічною формою; жанр китайської класичної інструментальної музики.

    2. (в китайському театрі) Масштабний музично-сценічний твір або театралізована вистава з музичним супроводом, що поєднує драматичну, вокальну та танцювальну складові.