дачка

[dɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від іменника “датка” у значенні невеликої грошової суми, подарунка або додаткової винагороди, що дається комусь (наприклад, дитині).

  2. (Лінгвістика) –

    (у діалектах, переважно західних) Невелика кількість чогось, що додається до основної частини; добавка, придача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дачка, р. дачки, д. дачці, з. дачку, о. дачкою, м. дачці, к. дачко

Більше записів