дачник

[dɑt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Власник або орендар дачі (зазвичай садиби за містом), який використовує її для сезонного відпочинку, часто з вирощуванням городніх культур.

  2. (Соціологія) –

    Людина, яка влітку мешкає на дачі, переважно міський житель, що тимчасово проживає за містом.

  3. (Сільське господарство) –

    Розм. Людина, яка активно займається городництвом на своїй ділянці (городі, саду), часто без професійних аграрних знань, аби як хобі чи для забезпечення родини овочами та фруктами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дачник, р. дачника, д. дачникові, з. дачника, о. дачником, м. дачникові, к. дачнику

Більше записів