1. (діал.) Той, хто бабдує; бабій, баболюб, жінкодур.
2. (діал., перен.) Нероба, ледар, дармоїд.
Словник Української
1. (діал.) Той, хто бабдує; бабій, баболюб, жінкодур.
2. (діал., перен.) Нероба, ледар, дармоїд.
1. (збірний іменник, розмовне, зазвичай зневажливе) Жінки, переважно похилого віку; група, компанія жінок.
2. (збірний іменник, розмовне, зневажливе) Жіноча стать загалом, жінки як соціальна група (часто з відтінком чоловічого зверхнього ставлення).
3. (збірний іменник, діалектне) Родина, рід по жіночій лінії; жіноча частина родини.
1. Чоловік, який має схильність до постійного залицяння до жінок, легковажно до них ставиться та часто змінює партнерок; любитель жіночої уваги.
2. Розм. Чоловік похилого віку; дід, дідусь (часто вживається з відтінком зневаги або жартома).
1. (розм.) Дія за значенням дієслова “бабляти” — недбале, неохайне виконання роботи, що призводить до поганого результату; кепкування, справиння.
2. (перен., розм.) Непотрібна, марна розмова; базікання, теревені.
Баблгам — власна назва популярного жувального гумового виробу, що має властивість надуватися в повітряну кульку під час жування; жувальна гумка для надування бульбашок.
Баблгам — загальна назва для жувальної гумки, призначеної для надування бульбашок, незалежно від конкретного бренду.
1. (англ. bubble — бульбашка) У фінансовій термінології — економічна бульбашка, штучно завищена ціна на активи (нерухомість, цінні папери, криптовалюти тощо), що значно перевищує їхню реальну вартість і згодом стрімко падає, спричиняючи фінансові збитки.
2. (англ. bubble — бульбашка) У побутовому вжитку — газований напій, особливо шампанське або ігристі вина, а також жувальна гумка, що дозволяє надувати бульбашки.
3. (англ. bubble — бульбашка, пузир) У технологічному контексті — захисний ізольований простір, наприклад, “фільтрувальний бабл” (карантинна зона) або “інформаційний бабл” (соціальне середовище, де людина отримує інформацію, що лише підтверджує її власні погляди).
4. (англ. bubble — бульбашка) У спорті — закрита, ізольована зона для проживання спортсменів під час великих змагань (наприклад, Олімпійських ігор) з метою запобігання поширення інфекцій.
1. Розмовна назва грошей, грошових коштів, капіталу.
2. Застаріла назва старовинної російської мідної монети, карбованої з 1723 року, вартістю у дві копійки (також “бабка”).
3. Множина від слова “бабка” у значенні старшої жінки, часто вживана для позначення групи таких жінок.
4. Народна назва кісток (астрагалів) тварин, що використовувалися для гри (також “бабки”, “цурки”).
5. Діалектна назва грибів печериць або опеньків.
1. Те саме, що баба (жінка похилого віку).
2. Зменшливо-пестливе до баба (мати чоловіка, дружина батька).
3. У техніці: деталь машини, механізму, що має форму циліндра або втулки, на яку щось намотують або через яку проходить рухома частина (наприклад, веретено).
4. У рибальстві: поплавок грушоподібної форми для донної вудки.
5. У зброярстві: частина замка кремнієвої рушниці, що утримує кремінь.
6. У розмовній мові: кістка в колінному суглобі; надколінок.
7. У народній медицині: пупок, особливо випуклий.
8. Діал. Великий гриб, особливо білий.
9. Діал. Квітка конюшини.
10. Діал. Комок, грудка (наприклад, землі).
11. Діал. Копна сіна округлої форми.
12. Діал. Верхівка дерева, що зламалася від вітру.
13. Діал. Пристрій для плетіння мережива, плетінки.
14. Діал. Круглий хліб, коровай.
15. У множині (бабки): старовинна гра, в яку грають кістками з ніг тварин (запліснями).
16. У множині (бабки): розмовна назва грошей.
1. (зневажл.) Про велику, грубу або потворну жінку.
2. (зневажл. або ірон.) Про літню жінку, старуху.
1. Прізвище українського походження, що походить від слова «баба» у значенні бабуся, стара жінка або повитуха.
2. (заст., діал.) Назва народної гри, коли палицею (бабичем) вибивають за межі майданчика спеціально встановлені різні фігурки з дерева (найчастіше — «баби»).
3. (заст., діал.) Палиця, якою грають у однойменну гру.
4. (заст., діал.) У давнину — чоловік, який виконував обов’язки повитухи або знахаря-чоловіка, що допомагав при пологах.