бабляння

[bɑbljɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (розм.) Дія за значенням дієслова “бабляти” — недбале, неохайне виконання роботи, що призводить до поганого результату; кепкування, справиння.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Непотрібна, марна розмова; базікання, теревені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабляння, р. бабляння, д. баблянню, з. бабляння, о. баблянням, м. баблянні, к. бабляння

Більше записів