1. (зневажл.) Про велику, грубу або потворну жінку.
2. (зневажл. або ірон.) Про літню жінку, старуху.
бабище
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь, У двері стукав, добувався, Хотів був хатку з ніжки спхнуть, Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая, Запліснявіла, вся в шрамах; Сіда, ряба, беззуба, коса, Розхристана, простоволоса, І, як в намисті, вся в жовнах. Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку, де стояв; І думав, що свою всю працю Навіки тута потеряв, Як ось до його підступила Яга ся і заговорила, Роззявивши свої уста: «Гай, гай же, слихом послихати, Анхізенка у віч видати, А як забрів ти в сі міста?
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |