Значення
- (Лінгвістика) –
Прізвище українського походження, що походить від слова «баба» у значенні бабуся, стара жінка або повитуха.
- (Мистецтво) –
(заст., діал.) Назва народної гри, коли палицею (бабичем) вибивають за межі майданчика спеціально встановлені різні фігурки з дерева (найчастіше — «баби»).
- (Спорт) –
(заст., діал.) Палиця, якою грають у однойменну гру.
- (Історія) –
(заст., діал.) У давнину — чоловік, який виконував обов’язки повитухи або знахаря-чоловіка, що допомагав при пологах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бабич, р. бабич, д. бабич, з. бабич, о. бабич, м. бабич, к. бабич