Словник Української
Властивість за значенням прикметника “багатотиражний”; стан, коли щось (переважно друкована продукція) виготовляється, випускається або розповсюджується у великій кількості примірників, великим тиражем.
У переносному значенні: масовість, поширеність, коли явище, факт або предмет трапляється дуже часто, в багатьох екземплярах або варіантах.
1. Періодичне видання (газета, журнал), що виходить великим накладом, зазвичай на підприємстві, в установі, навчальному закладі тощо.
2. Розмовна назва для великої багатотиражної газети, що має масове поширення.
Властивість художнього твору, музичної композиції, наукової праці тощо, що характеризується наявністю, розвитком або поєднанням кількох основних тем, сюжетних ліній або лейтмотивів.
У музикознавстві — складність музичної форми, заснована на контрасті або взаємодії кількох самостійних тем.
У літературознавстві та мистецтвознавстві — структурна особливість твору, що полягає в одночасному розгортанні та переплетенні кількох тематичних ліній або сюжетів.
1. (муз.) Властивість музичного твору або його фрагмента мати розширену, складноорганізовану метричну структуру, що характеризується поєднанням або чергуванням різних музичних розмірів (тактометрів) у межах однієї композиції.
2. (перен., рідко) Узагальнена характеристика явища, процесу або твору, що відзначається складною, багатокомпонентною ритмічною організацією або циклічністю.
Властивість або якість того, що є багатотактним; здатність виконувати чи містити велику кількість тактів, етапів або циклів у певному процесі, особливо в техніці, музиці або алгоритмах.
У техніці — характеристика машини, механізму або двигуна, робота якого ґрунтується на великій кількості послідовних тактів (наприклад, у порівнянні з двотактним).
У переносному значенні — складність, багатоетапність якого-небудь процесу, явища або якості.
1. Властивість за значенням прикметника “багатосімейний”; наявність у когось численної родини, великої кількості дітей.
2. (у демографії, соціології) Явище, коли в родині народжується та виховується значна кількість дітей (зазвичай троє і більше), що розглядається як соціальна норма або модель сімейного життя.
Багатосім’ядольність — ботанічний термін, що позначає одну з основних груп покритонасінних рослин, для якої характерно наявність у зародку двох або більше сім’ядолей (наприклад, дводольні, багатодольні); клас або підклас Angiospermae, що протиставляється однодольним (односім’ядольним).
Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох східців, рівнів або послідовних щаблів; багаторівневість.
У переносному значенні: складна, багатоетапна структура або організація чого-небудь, що передбачає послідовне проходження низки станів або рівнів.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (з 2020 року — Калуської міської громади).
1. Властивість або стан об’єкта, що має багато стін; архітектурна або конструктивна особливість, яка характеризується наявністю численних стінок, перегородок або огороджуючих поверхонь.
2. У переносному значенні — складність, багатоаспектність, наявність численних внутрішніх бар’єрів, обмежень або складнощів (наприклад, у соціальних відносинах, психологічних станах тощо).