Властивість художнього твору, музичної композиції, наукової праці тощо, що характеризується наявністю, розвитком або поєднанням кількох основних тем, сюжетних ліній або лейтмотивів.
У музикознавстві — складність музичної форми, заснована на контрасті або взаємодії кількох самостійних тем.
У літературознавстві та мистецтвознавстві — структурна особливість твору, що полягає в одночасному розгортанні та переплетенні кількох тематичних ліній або сюжетів.