Категорія: Б

1. Геометрична фігура, що має багато сторін; те саме, що багатокутник.

2. У політиці: учасник або прихильник багатосторонніх міжнародних відносин, угод чи співпраці, заснованих на участі трьох і більше сторін.

1. (у віршознавстві) Властивість віршованого розміру, що характеризується наявністю трьох і більше стоп у складі віршового рядка.

2. (переносно) Різноманітність, наявність багатьох аспектів, складових або рівнів у чомусь; багатогранність.

Багатостовбурність — ботанічна характеристика дерева або куща, що має не один, а кілька головних стовбурів (стовбурів першого порядку), які ростуть від спільної кореневої системи або дуже близько один від одного, утворюючи єдину крону.

Багатостовбурність — у лісівництві та дендрології: морфологічна ознака рослини, що виникає природним шляхом (наприклад, у деяких видів дерев та кущів) або внаслідок специфічного формування (обрізки, пошкодження), коли замість одного домінантного стовбура розвивається група рівнозначних стовбурів.

1. (у ботаніці) Біологічна властивість рослини, що полягає в утворенні великої кількості стебел (пагонів) з однієї кореневої системи або кореневища.

2. (у сільському господарстві) Агрономічна характеристика зернових та кормових культур, що визначається числом продуктивних стебел (стеблостій), що розвинулися з одного насінини; кущистість.

Властивість або характеристика процесу, системи чи явища, що складається з багатьох послідовних етапів, стадій або фаз розвитку.

У техніці, технології або виробництві — принцип організації процесу, при якому отримання кінцевого продукту здійснюється в результаті низки технологічних операцій, що послідовно змінюють оброблюваний об’єкт.

У біології та медицині — характеристика життєвого циклу, хвороби чи лікувального процесу, що включає декілька чітко виражених стадій.

1. Властивість або якість того, що спрямоване одночасно на багато різних цілей, завдань або сфер діяльності; здатність розвиватися або діяти у кількох напрямках одночасно.

2. (У техніці, інформатиці) Характеристика системи, пристрою або процесу, що має можливість функціонувати, передавати дані або взаємодіяти з кількома різними компонентами, джерелами або точками одночасно.

1. Ботанічний термін, що позначає властивість рослин, зокрема папоротеподібних, утворювати велику кількість спор для розмноження.

2. У систематиці рослин — одна з ознак, що характеризує відділ Багатоспорові (Polysporangiophyta), до якого належать викопні та сучасні судинні рослини, що мають спеціалізовані органи (спорангії) для утворення численних спор.

1. Стилістична фігура, яка полягає в навмисному повторенні сполучників між однорідними членами речення або частинами складного речення для посилення виразності, створення ритму або виділення кожного елемента переліку.

2. Властивість синтаксичної конструкції, що характеризується надмірним або помітним використанням сполучників, часто з метою надання тексту певного стилістичного ефекту (урочистості, напруженості, деталізації).

Властивість або стан, коли щось представлене різними сортами, видами чи типами; різноманіття сортів у межах однієї категорії товарів, рослин, продуктів тощо.

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості смуг, паралельних ліній або ділянок різного кольору, структури.

2. У техніці зв’язку: характеристика каналу передачі даних, здатного одночасно пропускати кілька незалежних потоків інформації за рахунок поділу на різні частотні смуги.