Словник Української
Властивість або стан, що характеризується наявністю декількох рівнів, які розташовані один над одним або впорядковані за ступенем складності, значущості, розвитку тощо.
Складність структури чи організації чого-небудь, що включає в себе кілька взаємопов’язаних пластів, аспектів або рівнів аналізу.
1. Властивість або стан, коли щось складається з багатьох рядів, розташованих один за одним або паралельно.
2. У літературознавстві та фольклористиці — композиційна особливість твору, зокрема народної пісні, що полягає в нагромадженні, послідовному переліку образів, деталей або подій, часто з використанням паралелізмів.
3. У ботаніці — розташування квіток, листків, гілок тощо у кілька рядів або ярусів.
1. Властивість або стан, коли щось (наприклад, текст, таблиця, код) складається з двох або більше рядків; наявність кількох рядків.
2. У ботаніці — особливість будови деяких рослин, коли їхні органи (наприклад, квітки в суцвітті, колоски) розташовані у кілька рядів або ярусів.
1. Біологічна властивість рослин, що полягає в утворенні великої кількості паростків, бруньок або пагінців з однієї кореневої системи або основи.
2. У переносному значенні — здатність до розгалуженого розвитку, поширення чи розквіту в різних напрямках (про явища, ідеї, процеси).
1. Властивість або стан, коли щось має багато роликів (технічних елементів у вигляді коліщаток для переміщення або передачі руху).
2. (Перен.) Багатоаспектність, здатність виконувати різноманітні функції або проявлятися в різних якостях.
1. Властивість або стан об’єкта, явища, простору тощо, що має багато вимірів (більше трьох), у фізиці, математиці, інформатиці та інших науках.
2. Переносно: складність, багатоаспектність, наявність численних взаємопов’язаних сторін, рівнів або складових у чомусь (наприклад, у творі мистецтва, соціальному явищі, особистості).
1. (геометрія) Властивість геометричної фігури або тіла, що характеризується наявністю багатьох розкосів — елементів конструкції, які сприймають поперечні навантаження та забезпечують жорсткість.
2. (архітектура, будівництво) Конструктивна особливість споруди, каркасу або ферми, в якій для підвищення міцності та стійкості використано численні розкісні елементи, що утворюють складну систему трикутників.
1. Властивість або стан, за якого щось складається з багатьох розділів, частин або відділів; поділ на численні складові елементи.
2. У техніці, інформатиці: принцип або можливість одночасної роботи з кількома незалежними потоками даних, каналами зв’язку або виконання кількох процесів (наприклад, багатороздільність передачі в телекомунікаціях).
Багаторемізність — властивість за значенням прикметника “багаторемізний”; наявність великої кількості ремізів (поперечних брусків, перекладин) у конструкції чого-небудь, зокрема в ткацькому верстаті.
1. Властивість за значенням прикметника “багаторейковий”: наявність великої кількості рейок, колій або напрямків руху, що зазвичай стосується транспортних систем, зокрема залізниць або вулиць з розділеним потоком.
2. У переносному значенні: здатність одночасно виконувати кілька завдань, процесів або обробляти кілька потоків інформації; паралельність, багатозадачність (частіше в технічному контексті, наприклад, про обчислювальні системи або комунікації).