Категорія: Б

  • беззаставний

    1. Який надається або здійснюється без застави, без внесення застави як гарантії виконання зобов’язань.

    2. У переносному значенні: безкоштовний, безоплатний, такий, що не потребує оплати або застави.

  • беззародковий

    1. (біол., мед.) Позбавлений зародка або здатності до розвитку зародка; стерильний.

    2. (спец.) Такий, що не містить зародків (наприклад, мікроорганізмів); асептичний.

  • беззаплатний

    1. Який не потребує оплати, здійснюється або надається без сплати грошей; безоплатний, безкоштовний.

    2. (У переносному значенні) Який не приносить матеріальної винагороди, неоплачуваний.

  • беззаперечно

    1. Так, що не викликає сумнівів або заперечень; безперечно, безсумнівно, неодмінно.

    2. Без будь-яких заперечень, суперечок або опору; безвідмовно, безперечно.

  • беззаперечний

    1. Такий, що не викликає сумнівів або заперечень; безсумнівний, очевидний, безспірний.

    2. (У логіці та філософії) Такий, що не потребує доказів; аксіоматичний, самоочевидний.

  • беззамковий

    1. Який не має замка, замків (у значенні пристрою для замикання дверей, воріт тощо).

    2. Який не має замка, замків (у значенні фортифікаційної споруди, укріпленої садиби).

    3. Техн. Який функціонує без використання механічного замка (наприклад, про беззамковий спосіб з’єднання деталей).

  • беззалозистий

    1. (про тканини організму) Який не містить залоз або позбавлений залозистих клітин.

    2. (про рослини) Який не має залозок — спеціальних випинів або волосків, що виділяють різні речовини (наприклад, смоли, ефірні олії).

  • беззаконно

    1. Порушуючи закони, суперечачи правовим нормам; незаконно, протиправно.

    2. (У переносному значенні) Порушуючи загальноприйняті норми, правила; аморально, безчесно.

  • беззаконний

    1. Який порушує закони, діє поза законом або суперечить закону; протиправний, незаконний.

    2. Позбавлений законів, правового устрою; де панує сваволя.

    3. (переносно) Який порушує загальновизнані норми, правила; нестриманий, необмежений.

  • беззавітно

    1. Не маючи завітів, заповітів або інших розпоряджень щодо майна на випадок смерті; без складеного заповіту.

    2. (У переносному значенні) Беззастережно, беззалишково, цілковито віддаючи себе комусь або чомусь; безмежно, безроздільно.