беззавітно
[bɛzzɑʋitno] Прислівник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Не маючи завітів, заповітів або інших розпоряджень щодо майна на випадок смерті; без складеного заповіту.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Беззастережно, беззалишково, цілковито віддаючи себе комусь або чомусь; безмежно, безроздільно.