беззаконний

1. Який порушує закони, діє поза законом або суперечить закону; протиправний, незаконний.

2. Позбавлений законів, правового устрою; де панує сваволя.

3. (переносно) Який порушує загальновизнані норми, правила; нестриманий, необмежений.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Юда ти беззаконний! — кричить Петро.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: прикметник () |