1. Система управління, заснована на формалізмі, адміністративних бар’єрах, надмірному паперотворчстві та підпорядкуванні правил і інструкцій суті справи, що призводить до неефективності, відриву від реальних потреб суспільства та обмеження ініціативи.
2. Стиль роботи або поведінки, характерний для бюрократії, що виявляється у схильності до формальних процедур, зволікання, ухиляння від прийняття рішень, нехтуванні суттю питання на користь дотримання формальностей.
3. Окрема бюрократична вимога, формальність, правило або дія, що є проявом такої системи або стилю (наприклад: “подолати всі бюрократизми”).