Значення
- (Техніка) –
Тонкий, гнучкий прут, зазвичай з довгої шкіряної смуги, прикріпленої до руків’я, що використовується для погонювання тварин або як знаряддя покарання.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про важке випробування, лихо, постійну небезпеку або страждання, які спіткали когось або щось (наприклад, *бич людства*, *бич війни*, *бич алкоголізму*).
- (Соціологія) –
Розм. Безробітний, бездомна або маргінальна людина, що веде асоціальний спосіб життя; жебрак.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бич, р. бича, д. бичеві, з. бич, о. бичем, м. бичеві, к. бичу