Значення
-
Слово з наголосом на останньому складі.
-
В історичній акцентології: тип акцентної парадигми іменників, у яких наголос у всіх відмінкових формах стоїть на основі (наприклад, на останньому складі кореня), а не на закінченні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окситон, р. окситону, д. окситонові, з. окситон, о. окситоном, м. окситоні, к. окситоне