Древослів

Словник Української Мови

бича

[bɪt͡ʃɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Рідкісний варіант написання назви річки Біча (правої притоки Стиру) у Волинській області.

  2. (Техніка) –

    Заст. та діал. Назва великої дерев’яної діжки або бочки, часто використовуваної для зберігання води, солонини тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бич, р. бича, д. бичеві, з. бич, о. бичем, м. бичеві, к. бичу

Більше записів