биця

[bɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Велика рогата худоба, переважно бик або корова.

  2. (Зоологія) –

    Заст. або діал. Тварина, звір (уживається часто з означенням).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про людину міцної статури, сильну, здорову (зазвичай про чоловіка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. биць, р. биця, д. бицеві, з. биця, о. бицем, м. бицеві, к. бицю

Більше записів