битюк

1. Великий робочий кінь, виведений у Росії, переважно важкої будови, з потужними ногами та довгою густою гривою.

2. Переносно: про дуже здорову, міцну, кремезну людину (зазвичай чоловіка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |