битюк

[bɪtjuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Великий робочий кінь, виведений у Росії, переважно важкої будови, з потужними ногами та довгою густою гривою.

  2. (Медицина) –

    Переносно: про дуже здорову, міцну, кремезну людину (зазвичай чоловіка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. битюки, р. битюка, д. битюкові, з. битюка, о. битюком, м. битюкові, к. битюче

Більше записів