буксування

[buksuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова «буксувати»; обертання коліс або гусениць транспортного засобу без поступального руху, коли вони проковзують на місці через недостатнє зчеплення з поверхнею.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: уповільнення, затримка в русі, розвитку або виконанні чого-небудь; стан, коли процес не просувається вперед.

  3. (Техніка) –

    У техніці: режим роботи машини або механізму, при якому вони працюють без корисного навантаження або з мінімальним ефектом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буксування, р. буксування, д. буксуванню, з. буксування, о. буксуванням, м. буксуванні, к. буксування

Більше записів