буксування

1. Дія за значенням дієслова «буксувати»; обертання коліс або гусениць транспортного засобу без поступального руху, коли вони проковзують на місці через недостатнє зчеплення з поверхнею.

2. Переносно: уповільнення, затримка в русі, розвитку або виконанні чого-небудь; стан, коли процес не просувається вперед.

3. У техніці: режим роботи машини або механізму, при якому вони працюють без корисного навантаження або з мінімальним ефектом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |