будуар

1. Невелика кімната або окремий затишний куток у житлі, призначений для відпочинку, прийому найближчих гостей або приватних розмов; кабінет або гардеробна дами в аристократичних будинках XVIII–XIX століть.

2. У театрі: невелика кімната біля сцени або в залі для відпочинку артистів або почесних відвідувачів.

3. У переносному значенні: затишне, елегантно обставлене приміщення, що створює атмосферу інтимності та розкоші.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та частка намету була схожа на дамський будуар, неначе якась випещена в розкоші пані розташувалась в наметі серед військового табору. Незвичайно багатий розпещений князь Заславський так любив розкіш, що не міг одвикнути од розкішної догідної обстави навіть у військовому таборі.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |