Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Дія за значенням дієслова “буботати” — видавання низьких, гуркотливих звуків, гуркіт, гуркотіння (наприклад, від грому, від кочення важких предметів).
- (Лінгвістика) –
(перен., діал.) Гучна, бурхлива сварка, лайка, галаслива перепалка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буботання, р. буботання, д. буботанню, з. буботання, о. буботанням, м. буботанні, к. буботання