буботання

1. (діал.) Дія за значенням дієслова “буботати” — видавання низьких, гуркотливих звуків, гуркіт, гуркотіння (наприклад, від грому, від кочення важких предметів).

2. (перен., діал.) Гучна, бурхлива сварка, лайка, галаслива перепалка.