1. Діал. Дію за значенням дієслова “бубоніти” — вироблення низьких, гулких звуків, подібних до гри на бубні; глухе, монотонне гудіння, дзенькіт.
2. Перен., розм. Нудне, одноманітне й невиразне говоріння, базікання; бурмотання.
бубоніння
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді я почула безтурботний сміх Аделі та глухе бубоніння Йосифа. Аделя, здається, таки сказала йому про Шарфа.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |