бубоніння

[buboninnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діал. Дію за значенням дієслова “бубоніти” — вироблення низьких, гулких звуків, подібних до гри на бубні; глухе, монотонне гудіння, дзенькіт.

  2. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Нудне, одноманітне й невиразне говоріння, базікання; бурмотання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бубоніння, р. бубоніння, д. бубонінню, з. бубоніння, о. бубонінням, м. бубонінні, к. бубоніння

Більше записів