блискавка

[blɪskɑʋkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Електричний розряд у атмосфері між хмарами або між хмарою та землею, що супроводжується спалахом світла (блиском) та гуркотом грому.

  2. (Фізика) –

    Швидкоплинна, миттєва подія або явище, що нагадує такий розряд своєю раптовістю та швидкістю (переносне значення).

  3. (Техніка) –

    Розмовна назва блискавиці — застібки-защіпки на одязі, що швидко закривається та відкривається за допомогою зубчастих елементів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блискавка, р. блискавки, д. блискавці, з. блискавку, о. блискавкою, м. блискавці, к. блискавко

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • О, так, я знаю, нам не до лиця
    З мечем в руках i з блискавками гнiву,
    Вiйськовим кроком, з поглядом ловця
    Iти завзято крiзь вогонь i зливу.
    — Олена Теліга

Більше записів