блідість

1. Властивість за значенням прикметника “блідий”: слабке, тьмяне, неяскраве забарвлення (переважно про колір обличчя, шкіри, губ тощо), що часто свідчить про хворобливий стан, втому, сильне хвилювання або страх.

2. Відсутність яскравості, насиченості в кольорі; тьмяність, невиразність (про фарби, відтінки, світло).

3. Переносно: безбарвність, невиразність, відсутність індивідуальності, оригінальності або емоційної сили (про вірші, прозу, манеру поведінки тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Докія помітила це, як і те, що на його не по-зимовому засмаглому обличчі раптом спалахнула блідість… Докія добре знала старшого Наливайкового брата Дем’я-на — разом росли. Тепер Дем’ян — священик, настоятель церкви святого Миколи в Острозі і сповідник князя Василя-Костянтина Острозького.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |