Властивість або стан за значенням прикметника “блідуватий”; невиразний, слабкий колір, недостатня насиченість, яскравість фарби або тону; легка блідість.
блідуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “блідуватий”; невиразний, слабкий колір, недостатня насиченість, яскравість фарби або тону; легка блідість.
Відсутні