блік

[blik] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (в оптоелектроніці) короткочасний спалах світла, який виникає при швидкому включенні або виключенні джерела світлодіодного випромінювання; також — небажаний імпульсний сигнал на виході фотоприймача.

  2. (Фізика) –

    (в астрономії) рідкісне явище, коли відбите від водної поверхні сонячне світло створює на хмарах короткочасну яскраву пляму, що нагадує спалах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блік, р. бліку, д. блікові, з. блік, о. бліком, м. блікові, к. бліку

Більше записів