Словник Української Мови
Буква
1. Світло-синій колір, який нагадує колір ясного неба в безхмарний день; лазур, блакитний колір.
2. Поетичне позначення ясного неба, небесного простору або повітря.
3. У художників: синя фарба, пігмент для отримання синього кольору (наприклад, кобальтова блакить).
Приклад 1:
Під ним блакить ясну, без журу Золотить сонце з височин, А він, бентежний, кличе бурю, Немов у бурях є спочин… Зависла пауза. — А чому ви, шановний абітурієнте, назвали автором вірша Драй… Як ви сказали?
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
А у вiкно ллється блакить, а десь кричать паровики.Горбун теж усмiхається. …I прийшла ще Маруся, i тому, що вона якась екзальтована дiвчина (горить i тече п’яною вишнiвкою), думайте: каесему.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Приклад 3:
I знову у вiкно ллється блакить. …Ти будеш на пародiї?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”