Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (розм., заст.) Термін, що позначає яскравий, привертальний, часто кричущий ефект або зовнішній вигляд; блискуча, але порожня за змістом дія, явище або предмет (від англ. “blam” — вибух, ефект).
Приклад 1:
А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі хутро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам (міх) був готовий з Масиного хутра. То вже для Масі що іншого — для неї треба було й блам купити й накриття, бо вона старша; а Орися менша, ще й в переробленім походить.
— Тютюнник Григорій, “Вир”