1. Світло-синій колір, який нагадує колір ясного неба вдень; одна з основних кольорових складових спектру.
2. Поетичне позначення ясного неба, небесного простору або повітря.
3. Заст. Блакитна фарба, барвник для одержання такого кольору.
блакит
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пахло сосною.. Перед ним усе вистелялося сувоєм блакит ного лінолю. Але хвилі на ньому не розрівнювали, і він яскраво мінився.. Ні, його не зволожили — просто згори крізь шкляний купол відбивалось небо і хмари.. Амфітеатр був майже готовий.. Вже підмели соснові стружки.. На самій горі палахкотіла золо том затінена ложа.. Квітчастий бельетаж тонув у густих левкоях, за ними — високі тополі.. Але хіба левкої — то не білі тополі, хіба трохи нижчі?..
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |