благородство

1. Високі моральні якості, що включають чесність, великодушність, самопожертву, вірність обов’язку та принципам, повагу до інших; шляхетність душі.

2. Високе гідне поводження, вихованість, ввічливість та тактовність у ставленні до оточуючих.

3. Застаріле: приналежність до привілейованого стану, дворянства (шляхетства).

Приклади вживання слова

благородство

Приклад 1:
Да уразумѣем, яко не красота мыра сего, ни тварь кая-либо, но едина благодать божія благому рожденію виновна бывает и яко благородство не лѣтами к нам прицепляется, но раж-дается зерно его с нами. Знаю же и сіе, яко мой отец, разъярен от коего-либо негодяя, стрѣляет на его сими словами; О quarta luna seminate!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
За середньовічною традицією Сковорода цим іменем наділяє лелеку, журавля, з поведінкою і звичками яких пов’язувалося уявлення про благородство і вдячність. Воно зустрічається у рукописному збірнику «Фізіолог», у різних збірниках емблем та символів (див.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”