ІЗОТА́ХА, и, жін., спец. Лінія на карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою швидкістю якого-небудь процесу, явища або руху (наприклад, швидкістю вітру, течії, транспортних потоків тощо).
ізотаха
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |