благородність

1. Високі моральні якості, чесність, великодушність, готовність до самопожертви, що відповідають уявленням про високий людський гідність і гідну поведінку; шляхетність.

2. Відмінність походження, належність до привілейованих верств суспільства (застаріле); шляхетське, дворянське походження.

3. Відмінні властивості, висока цінність чогось (переносне значення, часто у вислові “благородність матеріалу”).

Приклади вживання

Приклад 1:
з ґажі д. Стадника та передасть пані Стечинській” (що за благородність!). На те заявив д. Ст-к, що коли захоче се зробити, то зробить сам без посередництва п. Г-ка, та вказував, що не годиться так поступати з бідною вдовою, що має ще дві малолітні доньки в школах та що так довго перебула на руській сцені. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |