Значення
- (Психологія) –
Відсутність індивідуальних рис, оригінальності, самобутності; невиразність, шаблонність.
- (Філософія) –
У філософії та релігії — стан або якість, що позбавлена особистісного начала, індивідуальності; без’якісність, невизначеність.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — граматична категорія, що вказує на відсутність граматично вираженого суб’єкта дії; властивість безособових дієслів та конструкцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безособовість, р. безособовості, д. безособовості, з. безособовість, о. безособовістю, м. безособовості, к. безособовосте