1. Відсутність індивідуальних рис, оригінальності, самобутності; невиразність, шаблонність.
2. У філософії та релігії — стан або якість, що позбавлена особистісного начала, індивідуальності; без’якісність, невизначеність.
3. У лінгвістиці — граматична категорія, що вказує на відсутність граматично вираженого суб’єкта дії; властивість безособових дієслів та конструкцій.