Властивість або стан того, що не має під собою реальних підстав, доказів, обґрунтування; необґрунтованість.
Відсутність логічної, фактичної або правової основи в твердженнях, припущеннях, вимогах тощо.
безосновність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Там я задумав критично переглянути всю тодішню українофільську і народовську ортодоксію, показати її безосновність перед реальними обставинами й потребами, зробити те ж саме і з ортодоксією москвофільсько-панруською, — а нарешті дати нарис реалістично-прогресивного українства й панруськості зовсім на інших підставах. Замір мій ліпше всього вкладавсь у motto: Destruam et aedificabo!
— Невідомий автор
Приклад 2:
Та коли при прилюднім заміченю тих спорів в Краєвім Соймі і проти нашого товариства піднесено важкі заміти, Виділ “Бесіди” почуває себе приневоленим обізватися в обо- роні чести заступленого ним товариства, і коли вже не прилюдно, то бодай у справозданю до “Виділу Краєвого” представити факти, із яких безосновність проти нашого товариства замітів виявлявся, себто є приневолений бодай коротко змалювати розвиток руського народного театру”. Змалювавши розвиток українського театру від його засновин та захоплення ним між громадою, д-р Сроковський перейшов до новіших часів – упадку, коли до виділу “Бесіди” ввійшли люди з партії так званої “Слова”, і провід із рук Лаврівського перейшов у руки Ковальського. — Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |