Древослів

Словник Української Мови

безосновність

[bɛzosnoʋnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що не має під собою реальних підстав, доказів, обґрунтування; необґрунтованість.

  2. (Філософія) –

    Відсутність логічної, фактичної або правової основи в твердженнях, припущеннях, вимогах тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безосновність, р. безосновності, д. безосновності, з. безосновність, о. безосновністю, м. безосновності, к. безосновносте

Більше записів